Аналіз уроку

Пам’ятка з вивчення стану навчально-виховного процесу в початкових класах

1. Підготовка дітей до школи.
2. Обізнаність учителів зі змістом навчальних програм, іншими нормативними та інструктивно-методичними матеріалами (документами), зокрема з питань організації навчання дітей 6-річного віку.
3. Реалізація навчальних планів та програм.
4. Науковий рівень викладання навчальних предметів.
5. Обрання учителем найефективніших форм та методів роботи.
6. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.
7. Здійснення між предметних зв’язків.
8. Оволодіння учнями прийомами самостійної роботи, диференційованість завдань, формування навичок самоконтролю.
9. Доцільність використання наочних посібників та ТЗН.
10. Єдність навчання і виховання на уроках та позаурочний час.
11. Система повторення і закріплення знань учнів.
12. Перевірка знань учнів.
13. Система перевірки учнівських зошитів. Робота над помилками.
14. Рівень навчальних досягнень учнів:

-          обсяг засвоєних знань, умінь та навичок;

-          їх глибина та міцність, усвідомлення і систематичність (згідно з вимогами програми);

-          сформованість загально навчальних умінь та навичок (організація навчальної праці, робота з підручником та іншими джерелами інформації, культура усного та писемного мовлення тощо);

-          виховне значення навчального процесу.

15.Позакласна робота з учнями початкових класів у школі, позашкільних   

     установах, групах продовженого дня.  

Пам’ятка 

аналізу змісту уроку математики  

І. Рівень оволодіння математичною термінологією (ознайомлення, репродуктивний, творчого використання):
- число (цифра), наступне, попереднє зліва, справа, вище, нижче, тонший, товщий, назви компонентів дій, склад числа;

- більше, менше, у скільки, на скільки;

- ціна, кількість, вартість, назви геометричних фігур;

- площа, периметр, швидкість, час, відстань;

- уміння учнів ставити запитання товаришам, формулювати завдання;

- доведення тверджень (суджень), правильне, неправильне тому, що…

- наявність термінологічних словників (опор в учителі);

- вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

ІІ. Уміння розв’язувати задачі:

-          сприймати структуру задачі;

-          знання видів простих задач, їх розв’язування;

-          самостійно сприймати умову і ставити (встановити) залежність між даними і шуканими величинами;

-          проілюструвати умову (малюнок, графічно, схемою тощо);

-          ланцюжок суджень при пошуках розв’язку (наявність пам’ятки);

-          доказувати, обґрунтовувати вибір дії, результат дії;

-          записувати пояснення до результату;

-          творча робота над задачею;

-          прийоми диференціації в процесі роботи над задачею;

-          використання задач з логічним навантаженням;

-          місце задачі в структурі уроку (60% навчального часу уроку);

-          скільки задач розв’язано;

-          рівень самостійності учнів;

-          уміння складати задачі  за виразом, граф-схемою, скороченим записом тощо;

-          використання комплексних таблиць.

ІІІ. Формування обчислювальних навичок:

-          система і різноманітність вправ;

-          усний рахунок (темп, зміст);

-          пошуки правильних результатів («помилка» учителя, знайди правильну відповідь тощо);

-          автоматизм знань таблиць додавання, віднімання, множення, ділення;

-          вміння користуватися обчислювальними прийомами.

ІV. Змістово-логічні вправи.

V. Геометричний матеріал. Розвиток просторових уявлень.

Пам’ятка аналізу змісту уроку читання 

І. Підготовлення приміщення до уроку, готовність учнів до нього:

- оформлення класної дошки;

- обладнання уроку, його педагогічна доцільність та ефективність.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Правильність  визначення мети. 

ІІІ. Робота над художнім твором на трьох етапах уроку:

 1 етап – «до читання твору»:

  а) підготовча робота;

  б) емоційний настрій на сприйняття змісту нового твору;

  в) попередження труднощів техніки читання.

 2 етап – «у ході читання»:

   а) первинний синтез. Читання вчителем чи підготовленими учнями тексту,

       використання  грамзапису. Врахування особливостей жанру твору.

   б) перевірка первинного сприйняття тексту (бесіда за змістом):

    - репродуктивна;

    - творчого характеру;

    в) місце і характер словникової роботи на уроці:

    - проводилось у поєднанні з змістом художнього твору;

    - окремим етапом уроку;

    - використання словників та іншої довідкової літератури;

    - здійснюється чи ні  словникова робота;

    - виразність читання.

3 етап – «після читання»

    а) визначення місця вивченого твору в системі опрацьованих творів;

    б) відомості про автора;

    в)підсумки уроку. Визначення результативності поставленої мети.

Д/З: - диференціюються за змістом і трудністю;

        - не диференціюються;

        - творчого характеру;

        - традиційні (читати і переказувати).

ІV. Об’єктивність оцінювання знань учнів:

1.      Правильність оцінок.

2.      Мотивація оцінок.

        V. Мікроклімат уроку:

            - сприяє засвоєнню знань;

            - заважає роботі.

        VІ. Педагогічний такт учителя.

        VІІ. Позитивне, недоліки, пропозиції.  

Пам’ятка

аналізу змісту уроку української мови

1. Обов’язковість каліграфічної хвилинки на початку уроку.
2. Чи підготовлена класна дошка до початку уроку?
3. Чи являється мовлення вчителя зразком для учнів?
4. Чи проводиться систематичний аналіз стану ведення учнівських зошитів?

Вимоги.   Зразки письма в зошитах. Обов'язковість роботи над помилками. Щоденна перевірка робіт вчителем. Графічне позначення помилок на полях. Охайні записи вчителя, не пропускаються помилки, допущені учнями. При виконанні письмової роботи учень повинен дотримуватись абзаців. Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Потрібно дотримуватись однакових інтервалів між словами, дописувати рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка. Якщо на сторінці залишається  1-2 рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці. Дата пишеться числом, у 4 класі – словами. До виправлення помилок у письмових роботах підходити диференційовано: у зошитах сильних учнів ставити помітку на полі, середніх – можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити дітям самостійно. Виправляти повністю записи необхідно в зошитах слабких учнів. Чи виконуються ці вимоги?  

5. Чи продумав учитель, готуючись до уроку, послідовність, образність,

виразність викладу навчального матеріалу, чи підготував точні формулювання запитань та висновків? Чи користується словниками та довідниками? Чи продумав завчасно і відобразив у поурочному плані тлумачення слів, значення яких з’ясовуватиметься на уроці?

6. Чи грамотно і чітко оформляє вчитель записи на дошці, в журналі, в зошиті та щоденнику?
7. Чи стежить вчитель за усним мовленням учнів, звертаючи увагу на його логічність, правильність, виразність?
8. Чи дбає про те, щоб учні розуміли, правильно вимовляли і писали слова, зокрема, терміни, які вперше трапляються в їхній мовній практиці?
9. Чи вимагає правильної і чіткої відповіді на запитання, закінченого висловлення думки?
10. Коли виправляє мовні недоліки і як? Чи є робота над помилками в творчих роботах?
11. Чи привчає учнів користуватися шкільними орфографічними, тлумачними, тематичними словниками для початкових класів?
12. Чи розвиває в учнів орфографічну зіркість і співставлення вимови і написання  слів; запам'ятовування словникових слів.
13. Чи вчить учнів міркувати за алгоритмом і практично його застосовувати?
14. Чи вчить звуковому аналізу слів у процесі гри, чи дає уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні, про позначення на письмі м'якості приголосних, про ділення слів на склади.
15. Чи використовуються опорні таблиці, розрізні склади, картинки, класна дошка?
16. Як застосовується народознавчий і краєзнавчий матеріал?
17. Які види творчих робіт та диктантів використано?Система творчих робіт.
18. Чи була самостійна робота учнів?  Як записували учні самостійно складені речення?
19. Чи використані індивідуальні , групові форми та диференційовані методи навчання? Чи виготовлено різнорівневий дидактичний матеріал?
20. Чи достатня кількість письмових робіт? Чи використовується підручник на уроці?
21. Чи була єдність навчальної, розвивальної і виховної мети?
22. Чи доцільно використано ті чи інші методи, прийоми, навчальні посібники, наочність? Чи сприяли вони розвитку творчої думки на уроці?
23.  Яка результативність уроку?
24. Рівень мовленнєвих умінь ( діалогічного, зв’язного мовлення, звертання, використання фразеологізмів, порівнянь).
25. Вміння учнів аналізувати, порівнювати, обгрунтовувати, узагальнювати.  

Пам'ятка

аналізу змісту уроку «Я і Україна» Природознавство

1. Доведення  до   учнів теми, мети та завдань уроку.
2. Підготовка обладнання.
3. Наявність класного календаря природи з відповідними позначеннями.
4. Чи відповідає зміст уроку навчальній програмі? Де проводиться урок?
5. Як використовуються виховні можливості теми, матеріали періодичної преси, де висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті та наголошується на відповідальності громадян за порушення правових природоохоронних норм? Екологічне виховання на уроці.
6. Як діти доглядають за кімнатними рослинами і спостерігають за їх розвитком і ростом?
7. Чи є в класі живий куточок?
8. Як використовуються пізнавальні можливості теми?
9. Яке місце займають практичні роботи? Чи дотримуються правила техніки безпеки?
10. Чи викликає вчитель в учнів потреби думати, робити висновки, узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки?
11. Чи використовується на уроках краєзнавчий матеріал?
12. Чи використовуються методи притаманні природничим наукам: проведення спостережень, дослідів? Чи не замінюються вказані види роботи читанням оповідань, поясненням вчителя?
13. Яка роль самостійної роботи з підручником?
14. Чи організовується спостереження і залучення учнів до самостійного пошуку знань, чи використовуються завдання та порівняння, аналогія, класифікація, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків?
15. Чи вдало використано підручник, дидактичний матеріал, тези, унаочнення.

Робота учнів у зошитах.     

16. Чи виконується  мінімум обов'язкових екскурсій , необхідних

для визначення кожної теми?

17. Дозування  часу, прийоми стимулювання діяльності учнів.
18. Роль і місце групових та індивідуальних форм, диференціація навчання з точки зору характеру, складності  матеріалу, урахування особливостей учнів.
19. Об’єктивність оцінювання знань, умінь і практичних навичок, мотивація оцінок.
20. Результативність уроку.
21. Продуманість домашнього завдання , форми його перевірки. Чи практикуються цікаві і нестандартні завдання, чи використовуються опорні пам’ятки, індивідуальні картки, письмові перевірні роботи, кросворди, ребуси, тощо?

Пам’ятка

з вивчення стану викладання навчальних предметів у початкових класах

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

            1.1Відповідність обладнання класу до типового переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

            1.2.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

            1.3.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

            1.4.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

            1.5.Забезпечення учнів підручниками.

            1.6.Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

            2.  Підготовка вчителя до уроку.

            2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання предметів та їх реалізація у практичній діяльності.

            2.2. Ознайомлення учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

            2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

            2.4.Стан поурочного планування.

            2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

            2.6. Самоосвітня робота вчителя.

            3. Навчально-виховна робота на уроці.

            3.1. Якість навчально-виховної роботи на кроці.

            3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

            3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

            3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

            3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

            3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

            3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

            3.1.7. Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

            3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

            3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.

            3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

            3.1.11. Використання між предметних та внутрішньо предметних  зв’язків.  Система роботи з  повторення  виучуваного матеріалу.

            3.1.12. Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

            3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

            3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

            3.2.2. Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

            3.2.3. Об’єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, директорського та вчительського контролів).

            3.3. Стан ведення учнівської документації.

            3.4. Стан ведення класних журналів.

            4. Позакласна робота з предметів.

            5. Результативність навчально-виховної роботи.

            5.1. Стан виконання навчальної програми.

            5.2. Відповідність рівня  навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки,  вимогам програм з предметів.

Українська мова

1.Удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання – розуміння, говоріння).

2. Навчання дітей читати і писати.

3. Формування певного кола знань  про мову і мовні уміння.

4. Забезпечення мотивації навчання рідної мови.

5. Поглиблення уявлення школярів про навколишній світ.

6. Розвиток образного і логічного мислення.

Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

7. Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

8. Розвиток загальномовленнєвих  та загально навчальних  умінь.

9. Формування почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю начальним матеріалом.

10. Формування умінь мати власну думку з приводу обговорюваних питань та обґрунтовувати її.

11. Розвиток соціальних навичок учнів ( уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах), умінь дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи та ін..

12. Виховання у дітей самоповаги і поваги до інших.

13. Оптимальність застосування аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

14. Робота з аудіювання.

15. Робота над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань.

16. Робота над розвитком писемного мовлення.

17. Формування навичок читання.

18. Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

19. Формування графічних навичок, техніки письма (каліграфія, техніка письма, уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, культура оформлення письмових робіт тощо).  

Читання

1. Формування й  розвиток мовлення умінь і навичок (провідна повноцінна навичка читання).
2. Розвиток інтересу до читання.
3. Формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки, шляхи засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь.
4. Розвиток емоційної й почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.
5. Розвиток творчих здібностей школярів.
6. Формування читацької самостійності учнів.
7. Формування морально- етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду учнів.
8. Ознайомлення школярів із значущими одиницями художніх, науково-художніх текстів.
9. Ознайомлення школярів з окремими літературними поняттями, необхідними їм під час аналізу твору.
10. Оволодіння практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казку, оповідання, вірш, байку, малі фольклорні форми (загадка, прислів’я) і ігровий фольклор (скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія).
11. Формування умінь проводити смисловий і структурний аналіз твору.
12. Навчати учнів бачити особливості авторського вибору слова, засоби вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.
13. Оптимальне поєднання використовуваних методів і прийомів: бесіда, самостійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителем, постановка проблемних і пізнавальних завдань, комплексне поєднання слова вчителя з художніми ілюстраціями, фонозаписами, ігрові прийоми, конструювання і переконструювання тексту, інсценізація, різні види завдань літературно-творчого характеру ).
14. Вправляння у правильності читання.
15. Усвідомлення тексту у процесі читання.
16. Робота над розумінням учнями тексту.

17.  Глибока індивідуалізація читацької діяльності учнів (застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних особливостей учнів).

Математика

1. Формування початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем, первинних умінь вимірювати   та обчислювати величини; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні уміння.

2.Розвиток наукового світогляду ( ознайомлення з математикою як особливим методом світопізнання,  розуміння зв’язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання).

3. Використання фактів з історії математики.

4. Розвиток розумових здібностей школярів і пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури.

5. Формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації.

6. Формування мовленнєвої культури учнів.

7. Формування позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери, самостійності, саморегуляції, чесності, працелюбства, акуратності.

8. Роль задач як дидактичного засобу навчання, виховання і розвитку учнів. Формування в учнів уявлень про структуру простої і складної арифметичних задач і ознайомлення з різними способами розв’язування задач; розвиток умінь застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між величинами для складання плану їх розв'язування; використання загального підходу до розв'язування задач; ознайомлення з формами запису їх розв'язування; формування уявлення про способи перевірки правильності розв’язування задач.

9. Вправляння дітей у самостійному складанні задач. 

Основи здоров’я і фізична культура

1. Вивчення учнями:

-          рухливих і народних ігор;

-          елементи спортивних ігор;

-          окремих видів спорту, основ техніки виконання, загально розвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої і ритмічної гімнастики.

2. Формування в учнів знань, умінь і навичок  дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності, використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми. 
3. Розвиток в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей.
4. Отримання основ знань про фізичну культуру, власне здоров’я як важливі компоненти загальнолюдської культури і формування особистості .
5. Ознайомлення з українською народною фізичною культурою, спортивними традиціями, національними іграми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на спортивних змаганнях, чемпіонатах, олімпіадах.
6. Формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності.
7. Дотримання основних вимог до уроків: 

-          вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами;

-          розвиток пізнавальних інтересів;

-          здійснення між предметних зв’язків;

-          виконання системи домашніх завдань;

-          обов’язкове дотримання установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму;

-          дозування фізичних навантажень залежно від розподілу учнів в основну, підготовчу чи спеціальну медичні групи.  

Трудове навчання

1.      Розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці.

2.      Засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів. Ознайомлення з основами сучасного виробництва.

3.      Вивчення засобів праці та формування вмінь і навичок роботи з ручними знаряддями праці.

4.      Орієнтація та конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

5.      Пріоритетність завдань розвитку загально трудових і конструктивних умінь учнів.

6.      Навчання учнів роботі з різними конструкційними матеріалами та допомога знайти особисто значущі для них (які найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів).

7.      Форми організації трудової діяльності школярів.

8.      Забезпечення вчителем учням ситуації вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізичних можливостей і потреб у праці.

9.      Ефективність використання методу проектів.

10.  Профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики.

11.  Формування уміння і навичок безпечної роботи з різними знаряддями праці.

12.  Уміння впорядковувати робоче місце.

13.  Проведення узагальнюючих практичних робіт за тематикою змістових модулів. Підсумкові виставки-композиції.

            Я і Україна

1. Формування особистості майбутнього громадянина України.
2. Формування системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу.
3. Громадянське виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини.
4. Систематизація знань про природу, суспільство, традиції свого народу.
5. Формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок користування прикладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами.
6. Застосування методів пізнання природи: спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.
7. Постановка в центр уваги особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його людських характеристик.
8. Співвідношення змісту курсу в процесі його засвоєння зі змістом інших шкільних предметів, зв’язок з власним життєвим досвідом дітей.
9. Оптимальне поєднання пізнавальної розвивальної та виховної функцій курсу.

Музика

1. Розвиток чутливості учнів до музики, творчих здібностей учнів до співу, музикування.
2. Введення учнів у світ добра і краси.
3. Допомога учням у відкритті в музиці животворного джерела людських почуттів і переживань.
4. Виховання здатності до активної різнобічної музичної діяльності, художніх смаків.
5. Формування цілісно-орієнтаційного ставлення до музичного мистецтва.
6. Сприяння розвитку художньо-творчих здібностей учнів.
7. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики.
8. Розкриття внутрішніх зв’язків між творами, виявлення їх образної сутності і своєрідності.
9. Навчання розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення.
10. Робота з оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками.
11. Хоровий спів як природний спосіб вираження естетичних почуттів, активний засіб залучення школярів до музики.
12.  Формування вокально-хорових навичок.
13.  Гра на елементарних музичних інструментах
14. Ознайомлення учнів з інструментальною музичною творчістю українського народу.
15. Заохочування учнів до вільного вираження у співі та грі власних  почуттів та уявлень.
16. Звільнення учнів від побоювань висловити неправильну думку. 
17. Навчання музичній грамоті.   

Образотворче мистецтво

1. Формування у школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки. 
2. Розвиток художньо-творчої уяви, оригінального нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам’яті.
3. Формування:

-          знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті;

-          навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва;

-          усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки;

-          культури почуттів, потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості;

-          вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва;

-          оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік.

4. Врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій.
5. Передбачення опори на художній образ у всіх видах художньої діяльності.
6. Зацікавленість школярів художньою працею, одержання ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.
7. Організація занять образотворчого мистецтва відповідно до законів мистецтва:

- нестереотипність, структурна різноманітність, структурна режисура;

- залучення умов до співпереживання, створення відповідно щодо теми уроку емоційного настрою, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтва (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофільмів тощо);

- наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його  посильна творча реалізація.  

  

Схема аналізу виховного заходу в початкових класах

1.      Загальні відомості: дата, клас, назва заходу, тема, мета (пізнавальна, виховна, розвивальна), кількість присутніх. Мета відвідування заходу.

2.      Хід заходу і зауваження щодо його проведення. 

№	Структурні частини заходу та їх тривалість	Позитивне	Недоліки

3.      Аналіз заходу:

-          відповідність заходу поставленій меті;

-          підготовленість учнів до заходу;

-          місце проведення, оформлення приміщення, форма учнів;

-          своєчасний початок і чіткість проведення;

-          участь кожного учасника; дисципліна учнів, їх активність, самостійність;

-          ідейність, науковість заходу, відповідність вікові дітей;

-          методи, які використовувались під час проведення заходу;

-          педагогічний такт, організаторські здібності вчителя;

-          кого із представників громадськості було залучено  та ефективність їх участі;

-          що заслуговує узагальнення та поширення;

-          недоліки в проведенні заходу;

-          рекомендації.

         Схема вивчення  системи роботи вчителя початкових класів:

         Дані про вчителя: вік, освіта, стаж роботи, курсова перепідготовка, ате

стація, категорія, навантаження.

          Співбесіда з учителем на предмет вивчення рівня теоретичної, фахової та методичної підготовки, погодження плану вивчення системи його роботи.

          Аналіз календарного плану роботи вчителя, його участі в роботі шкільних, міжшкільних методичних об’єднань, педагогічних рад, самоосвітньої діяльності та роботи з батьками.

          Вивчення інструктивно-нормативних та методичних матеріалів /рекомендацій щодо контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.  

          Тематичне відвідування уроків, виховних заходів.

          Відвідування системи уроків та виховних заходів за планом. 

          Контрольний зріз знань учнів з базових дисциплін.

          Перевірка документації: класного журналу, поурочних планів, плану виховної роботи, учнівських зошитів.

         Аналіз рівня матеріального та методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

         Узагальнені висновки та пропозиції за результатами вивчення.

Схема аналізу виховного заходу

1. Загальні відомості про захід: назва, форма, мета, завдання, час і місце проведення, обладнання.
2. Чим викликана необхідність проведення даного заходу?
3. Як учитель урахував свої індивідуальні особливості в процесі розробки сценарію заходу?
4. Чи відповідає мета даного виховного заходу віковим та індивідуальним особливостям учнів, меті виховної роботи школи?
5. Правильність плану і ступінь підготовки вчителя до проведення заходу.
6. Як забезпечено взаємовідповідність завдань, змісту, форми та методів виховання?
7. Скільки учнів брали участь у підготовці й проведенні заходу?  Характер участі (ініціатори і виконавці, помічники, слухачі). Роль активу учнів.
8. Яку роль відіграв педагог у підготовці й проведенні заходу? Як він мотивував захід? Педагогічний такт, мова, зовнішній вигляд учителя. Характер вимог, поставлених перед учнями.
9. Ефективність заходу. Його пізнавальна і виховна цінність, вплив на формування почуттів, переконань, умінь і навичок. Чи сприяв захід згуртуванню учнівського колекктиву, виробленню або зміцненню громадської думки?  Поведінка учнів, їхнє ставлення до данного заходу.
10. Загальна оцінка заходу. Чи досягнуто мети? Причина успіхів та невдач. Висновки і пропозиції.   

Пам'ятка

з вивчення стану навчально-виховної роботи в групі продовженого дня

1. Матеріальна база групи: обладнання і оформлення приміщень для навчальних занять, кімнати відпочинку, ігрової діяльності, начвність ігротеки, спортивного інвентаря.
2. Організація діяльності школярів.
3. Стан відвідування групи учнями.
4. Режим дня і правила внутрішньошкільного розпорядку в групі продовженого дня.
5. Планування і організація навчальних занять, фізкультурних годин, виховної роботи. Якість планування. Реалізація плану.
6. Організація самостійної роботи учнів з виконання домашніх завдань у групі. Керівництво вихователем цією роботою. Якість виконання домашньої роботи.
7. Санітарно-гігієнічний режим: гігієнічні умови (чистота приміщень, дотримання теплового і повітряного режимів, освітленості, відповідальність меблів до росту учнів).  
8. Організація оздоровчої і виховної роботи в групі продовженого  дня.

            Правильність чергування навчальної праці і відпочинку школярів.

            Організація вільного часу ( до і після самопідготовки). Його роль у розвитку рухової активності школярів.

            Врахування індивідуальних можливостей дітей ( особливо з відхиленням у стані здоров’я) при організації оздоровчої роботи.

            Виконавча робота в групі  та її ефективність.

9. Організація самообслуговування.
10. Участь і допомога батьків в організації навчання і відпочинку дітей у групі продовженого дня.
11. Спільна робота вихователів і вчителів-предметників з підвищення рівня навчальних досягнень школярів.
12. Динаміка рівня навчальних досягнень учнів, які відвідують групу продовженого дня.
13. Допомога батькам зі сторони вихователів у вихованні дітей.
14. Самоосвітня робота вихователів групи продовженого дня. 

Пам’ятка 

для самоаналізу вчителем уроку

Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запитання:

1. Наскільки під час планування й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів?
2. Яке місце даного уроку в темі, розділі? Як він пов’язаний із попереднім і наступним уроками? В чому специфіка цього уроку?  Його тип.
3. Мета уроку (загальноосвітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок?  Які завдання були  головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були  враховані в завданнях?
4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв'язання цієї мети? Чи правильно визначили на уроці час для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку?
5. На яких ідеях, положеннях,фактах  зробили головний акцент на уроці й чому?
6. Яке поєднання методів навчання для розкриття нового матеріалу? Наскільки був обгрунтованим вибір методів навчання?
7. Яке поєднання форм навчання  обрали для розкриття нового матеріалу й чому?  Чи необхідно було застосовувати диференційований підхід  до учнів?
8. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?
9. Що допомогло забезпечити високу працездатність учнів протягом усього уроку?
10. Завдяки чому вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?
11. Завдяки чому на уроці зберігалася добра психологічна атмосфера

спілкування з учнями?

12.  Як було продумано запасні методичні заходи в разі непередбачених ситуацій?
13. Чи вдалося вчтелеві повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Коли вчитель планує їх доробити?     

Пам'ятка

перевірки ведення зошитів 

1. Назва предмета, клас, кількість зошитів, кількість учнів у класі.
2. Дотримання єдиного мовного режиму.

А) підпис

Б) каліграфія

В) зовнішній вигляд

Г) культура ведення (чистота, акуратність), додержання полів, назва робіт, дати, чистота, малюнків, формування відповідальності за стан велення зошитів, рис бережливості.

Д) наявність зошитів №1, №2, для конрольних робіт.

3. Зміст робіт, відповідність їх вимогам програми. Рівень трудності програми.

4. Обсяг і характер робіт:

А) кількість слів у класній роботі і домашній (або сторінок)

Б) робіт по зразку ( класних і домашніх)

В) творчих робіт ( класних і домашніх)

Г) самостійних робіт.

5. Система писмових робіт (класних і домашніх):

А) всього робіт;

Б) співвідношення по обсягу між домашніми і класними роботами;

В) чи систематично ведуться писмові роботи (на уроках і вдома);

Г) виконання мінімуму робіт з розвитку мови.

6. Наявність диференційованого і індивідуального підходу.  

7. Система роботи над помилками, грамотність.

8. Оцінка письмових робіт, відповідність оцінок нормам.

9. Робота учителя з зошитами ( періодичність перевірки сильних і слабких учнів, якість перевірки, методи виправлень помилок).

10. Виставка зошитів.

11. Дозування домашніх завдань і їх диференціація.

12. Висновки і пропозиції.

Мета відвідування уроків

1. Опора на мету в управлінні навчанням молодших школярів на уроці.
2. Наукова й методична грамотність учителя в постановці запитань.
3. Прийоми, які використовує вчитель для підтримки активної уваги  протягом уроку.
4. Реалізація виховної та освітньої функцій оцінки на уроці.
5. Ефективність використання ІКТ на уроці.
6. Реалізація принципу науковості на уроці.
7. Реалізація принципу зв'язку навчання з життям.
8. Реалізація принципу наочності в навчанні.
9. Використання можливостей кабінету в навчальному процесі.
10. Індивідуальна робота на уроці.
11. Робота вчителя над культурою ведення зошита.
12. Словникова робота на уроці.
13. Створення на уроці проблемно - пошукових  ситуацій.
14. Стимулювання діяльності учнів на уроці.
15. Робота вчителя над розвитком мови.
16. Розвиток навичок читання та прищеплення любові до читання.
17. Розвиток мовлення учнів на уроці.
18. Ефективність методів та прийомів перевірки якості учнівських знань.
19. Використання краєзнавчого матеріалу на уроці.
20. Практична спрямованість навчання учнів на уроці.
21. Організація діяльності учнів із застосуванням знань у нових умовах.
22. Формування в учнів загальнонавчальних навичок та вмінь.
23. Розвиток логічного мислення учнів на уроці.
24. Організація різних видів роботи на уроці.
25. Активізація діяльності на уроці.
26. Пошук причини слабких знань учнів.
27. Організація роботи вчителя над домашнім завданням для учнів на уроці.
28. Методика пояснення домашнього завдання на уроці.

Недоліки уроку

1. Нехтування вчителем підготовкою плану проведення уроку.
2. Не приділяється належна увага мотивації і інтересу учнів до уроку.
3. Тема уроку не записується на дошці.
4. Не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових завдань, підготовки до уроків.
5. Час активної роботи учнів на уроці набагато менший за час активного пояснення вчителя.
6. Мовчання більшості учнів на уроці.
7. Відсутня диференціація навчання на різних етапах уроку. 
8. Учні на уроці пасивні.
9. Робота з обмеженим колом школярів.
10. Відповіді учнів на запитання вчителя в основному носять репродуктивний, відтворюючий характер.
11. Учитель виступає репродуктором навчання.
12. Неналежна увага приділяється виділенню основного, найбільш суттєвого із змісту виучуваного матеріалу та його багаторазовому повторенню.
13. Не приділяється достатньої уваги підготовці учнів до тематичного оцінювання.
14. Панує напруженість, страх.
15. Нераціонально використовується час на уроці.
16. Домашнє завдання не записано на дошці, задане після дзвінка, недиференційоване, значно перевищує об'єм роботи, виконаної на уроці.
17. Невчасно завершується урок.
18. Невміння якісно побудувати урок.
19. Зосередження уваги лише на учневі, який відповідає.
20. Неувага до відповіді учнів, втручання у відповідь.
21. Гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці.
22. «Загравання « з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон.
23. Невміння спрямувати навчання і виховання на коллектив учнів.
24. Погрози, грубі зауваження як основні засоби впливу на учнів.
25. Невиразність мови.
26. Невміння поставити акцент на найголовніше.
27. Монотонність голосу.
28. Нерухомість фігури.
29. Неврахування інтересу, захоплень учнів або повної їх відсутності.
30. Механічне запозичення передового педагогічного досвіду.

Пропозиції щодо висновків до уроків

1. Продумувати у комплексі та конкретизувати у плані уроку завдання навчання, розвитку та виховного впливу.
2. Ретельніше продумувати не тільки мету, але й розвивальну та виховну. У зв’язку з цим опрацювати добірку матеріалів у методичному кабінеті  «Рекомендації вчителю» - вимоги до визначення мети та завдань уроку.
3. Конкретизувати мету та завдання уроку, пов’язуючи їх зі змістом навчального матеріалу.
4. Поглиблювати практичні вміння та навички у використанні інноваційних форм і методів роботи.
5. Застосовувати наочність, яка привернула б увагу учнів до матеріалу, що вивчається та продумувати її місце у структурі уроку.
6. Використовувати у системі методів навчання елементи проблемності через систему відповідних прийомів.
7. Продумувати і правильно використовувати контрольно-корекційну функцію уроку як стимулюючу роль навчальної роботи.
8. Ретельно продумувати методи та прийоми роботи над навчальним матеріалом відповідно до структурної організації уроку.
9. Продумувати систему вправ, належну практичну спрямованість уроку.
10. Продумувати систему  запитань, які спонукали б до висновків, зіставлень, аналізу.
11. Приділити увагу добору дидактичного матеріалу ( елементи новизни, факти для порівняння, зіставлення , висновків), подбати про його виховне значення (матеріали методичного кабінету школи «На допомогу вчителю»).
12. Практикувати випереджувальні завдання, продумувати їх систему, значення.
13. Продумувати систему роботи з підручником, передбачати самостійну роботу.
14. Передбачати систему тренувальних вправ, що містять не тільки аналіз явищ, а й творчі вправи.
15. Звернути увагу на розвиваюче навчання – розвиток розумових здібностей учнів (мислення, мови, уяви, пам'яті тощо) шляхом добору відповідних методів та форм роботи.
16. Покращити використання підручника як первинного джерела знань, як засобу організації самостійної роботи учнів.
17. Поліпшити етап уроку «домашнє завдання», а етап уроку «перевірка домашнього завдання» використовувати для актуалізації матеріалу, необхідного для засвоєння нової теми.
18. Зосереджуватись над правильними прийомами праці з учнями .
19. Звернути увагу на оволодіння прийомами педагогічної технології.
20. Продумувати систему домашніх завдань для циклу уроків, спираючись на індивідуальний підхід та диференційоване навчання.
21. Розробити цикл можливих інтегрованих тем.
22. Звернути увагу на використання гри як методу організації навчально-виховного процесу.
23. Звернути увагу на методику організації колективної, групової, індивідуальної  творчої діяльності.
24. Систематично працювати над запобіганням неуспішності учнів.